Початок утисків громадських прав та свобод в Україні

04/04/2018

4 квітня 2018 відбулася важлива подія в історії України. Вперше стався випадок відкритої дискримінації українців, що негативно ставляться до явища гомосексуалізму. Новообрана Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денісова Л.Л. розмістила на своїй  офіційній сторінці в мережі Інтернет пояснення, чому була прибрана з  Офіційного інтернет-представництва Президента України електронна петиція «Просимо вжити заходів для припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей». Було викладено причину, буцімто "вона посягає на права і свободи людей ЛГБТІ та містить ознаки підбурювання до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації".

На погляд Уповноваженої петиція містить наступні заклики проти прав ЛГБТ: на право на повагу до гідності, право на сім’ю, право на свободу від дискримінації. Буцімто "твердження, сформульовані в петиції, створюють стосовно представників ЛГБТ образливу, зневажливу атмосферу та містить ознаки підбурювання до дискримінації".

В Загальній Декларації Прав Людини (ЗДПЛ с. 16 п. 1) написано, що "Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю" (в 1948 р. не було й духу ЛГБТ в правовому полі). Таким чином держава не зобов'язана надавати представникам ЛГБТ-спільноти права одружуватися, оскільки гомосексуальність не є "ознакою раси, національності або релігії".

ЗДПЛ у с. 16 п. 3 вимагає захисту інституту гетеросексуальної сім'ї: "Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави." На сьогодні держава, вводячи гомосексуальні новації, перестає це робити. А говорячи, що природні ролі чоловіка та жінки в сім'ї (не слід перекладати ці ролі на суспільство загалом) є шкідливими "гендерними стереотипами", веде на неї наступ.

Тож українців позбавили права протестувати проти порушення Декларації, чим порушили статтю 7 ЗДПЛ (право на захист законом, право на захист від "дискримінації, що порушує цю декларацію").

Держава порушила також статтю 18 ("Кожна людина має право на свободу думки", оскільки витлумачила призов до Президента накладати вето на закони, які легалізують ЛГБТ-"партнерства, як призов до дискримінації (ці закони порушують ЗДПЛ). Хоча за Конституцією Украини предстваники ЛГБТ-спільноти не мають такого права (омбудсмен "забула", що може посилатися лише на закони).

Стаття 30 ЗДПЛ: "Нiщо у цiй Декларацiї не може бути витлумачено як надання будь-якiй державi, групi осiб або окремим особам права займатися будь-якою дiяльнiстю або вчиняти дiї, спрямованi на знищення прав i свобод, викладених у цiй Декларацiї." Омбудсмен Денісова, Адменістрація Президента вчинили такі дії, обмежуючи право критикувати явища, що становлять загрозу моральному та фізичному здоров'ю населення.

Види гомосексуалізму не дають можливості говорити про права ЛГБТ в усіх випадках, оскільки ЛГБТ мають вроджені, або набуті порушення сексуальної поведінки. В багатьох випадках гомосексуалізм є шкідливою сексуальною звичкою, що призводить до хворобливих станів зокрема у пасивної чоловічої сторони. А транссексуальність взагалі є порушенням роботи мозку за кодом F64.0 Міжнародної класифікації хвороб (10-та редакція), розділ "Розлади статевої ідентифікації". Розуміння цього дає можливість не сплутати природні права людини з псевдоправами, які нині отримали ЛГБТ-представники в деяких цивілізованих країнах.

Представники ЛГБТ-спільноти безумовно мають право на гідність, але право на сім'ю у них відсутнє, оскільки в Конституції України в ст. 51 закріплена норма, що сім'я складається з чоловіка та жінки. Природне право на створення офіційних особливих гомосексуальних "партнерств", або "сімей" відсутнє з причини НЕ підтримки природою явища гомосексуалізму (відсутність можливості мати дітей без протилежної статі).

У випадку, коли гомосексуалізм має причинами виникнення вроджені відхилення, або є набутою шкідливою звичкою мова про природні права людини йти не може. Тому певні обмеження в суспільстві для таких людей – річ природна і необхідна. Мова йде зокрема про право усиновлення та право укладати шлюби.

З огляду на вище зазначене прецедент з вилучення петиції є нічим іншим, як наступ на права та свободи громадянського суспільства та початок гомодиктатури на державному рівні.